Перші наскальні малюнки з’явилися ще 37 тис. років тому. Кожен виявлений малюнок ставав національним надбанням, досконально вивчається і охороняється державою.

Багатьом сучасникам не дають спокою лаври древніх предків і їх так і тягне увічнити стіни своїми написами і малюнками.

Кожен бачив, а може і сам доклав руку до напису: «Тут був …», «Лена + Рома = любов» і т.п. Це здавалося таким важливим і крутим, що можливо хтось побачить твій напис і справді перейметься її глибоким змістом.

Хтось розвинув свої здібності, взяв балончик з фарбою і почав творити більш глобальні речі. Але, як показує час, дійсних шедеврів графіті, а саме таку назву дали вчені видряпаним малюнкам на скелях (термін безпосередньо походить від італійського дієслова graffiare – «дряпати»), дуже і дуже мало, а ось стін, які постраждали від захоплення «художників» дуже багато.

Крім малюнків – графіті, стіни почали використовувати в своїх цілях різні телеграм-канали для поширення заборонених психотропних засобів. Написів з адресами каналів з’являється з кожним днем ​​все більше і більше. І одним із способів боротьби небайдужих громадян, є зафарбовування подібних написів.

Ось і маємо те, що стіни будівель, історичних пам’ятників розфарбовані художниками, наркоторговцями і людьми, які борються з ними, та й просто людьми, яким хочеться написати «Люся, я лублю тебе», зробивши як мінімум одну граматичну помилку.

Ця тенденція характерна не тільки для України, це розвинене в усьому світі. Якщо ми і відрізняємося від інших народів менталітетом, кольором шкіри, то до написів на стінах це ніяк не відноситься. Висловити себе через розмальовування стін – це те, що об’єднує всіх людей планети Земля.

Європа, Америка пройшли той період, коли для графіті була введена заборона і будь-який художній вандалізм тягнув за собою штраф або позбавлення волі.

Але з часом зрозуміли, що заборона веде до ще більшого протистояння і бажанням зробити на зло, тому влада вирішила офіційно дозволити розписування стін,  виділивши для цього спеціальні місця в місті. Також були розроблені спеціальні проекти по малюнках на будівлях, так звані мурали, які стають ще однією візитною карткою міста.

Є відомі графіті, які впізнаванні не менше ніж «Джоконда» Да Вінчі.

Самою відомою і знайомою графіті для мене, намальована художником Дмитром Врубелем на ділянці берлінської стіни і називається «Братський поцілунок».

А найвідомішим сучасним художником, чиї графіті не менш загадкові і скандальні, ніж та особистість художника – це Бенксі. І актом вандалізму вже є не поява нових малюнків цього художника, а знищення їх.

Але це мова йде дійсно про сучасну субкультуру і витворах мистецтв, яких не так вже й багато.

А ось написів, розмальовування стін будинків, огорож, набагато більше, ніж талантів. І якщо малюнки з’являються в невстановлених місцях це вже розцінюється як вандалізм.

Завдання правоохоронних органів зловити і покарати порушників, а завдання муніципальної влади, а також власників будівель повернути своїм спорудам первісний вигляд.

Малюнки та графіті не найстрашніше, що може з’явиться на будівлях. На другому місці за забрудненістю, яке відбувається з вини людей є рекламні оголошення. І варто тільки з’явиться одному, це як сигнал – це місце створене для оголошень! І реклама починає розмножуватися в геометричній прогресії. Немає місця на стіні – ми наклеїм поверх старої реклами.

Ну і наша промисловість робить свій посильний внесок – клеї хорошої якості, і повністю здерти зі стіни оголошення, потрібно сильно постаратися.

Крім вандалів, які розмальовують стіни і тих хто обклеюють стіни рекламою, є ще і природні, природні фактори, які забруднюють зовнішні фасади споруд.

Висоли, атмосферні забруднення, пліснява, грибкові ураження і корозія – все це теж псує зовнішній стан будівель і споруд.

І про те, як стежать за зовнішнім станом міста можна судити по місту в цілому. Це як зайти до кого в гості, якщо там все розфарбоване, обліплено оголошеннями і в кутку цвіль, то господарі погано стежать за приміщенням.

Основна турбота про зовнішній стан міста, та й не тільки міста, а всієї місцевості в цілому в першу чергу лежить на владі.

Як законодавчо регулюється і караються вандальні дії, як упорядковується вже зіпсоване вандалом і природою спорудження.

Ми, як клінінгова компанія, готові надати свої послуги з миття фасадів, стін, мостів, переходів, які мають потребу в чищенні.

Ми в своїй роботі застосовуємо чистку за допомогою апаратів високого тиску, застосовуємо хімію виходячи з поверхні і конкретного забруднення.

Також ми можемо запропонувати послугу з антивандального покриття будівель.

Антивандальне покриття діє як бар’єр і захищає її від зовнішніх забруднень. Антивандальне покриття, звичайно ж не відлякає людину з фарбою, але якщо покриття зіпсує фарба або наклеять оголошення, то щоб його зняти не треба викликати спеціальну бригаду клинерів, все це легко змивається звичайною водою, використовуючи тільки ганчірку, а оголошення знімаються, просто потягнувши за папір.

Ми робимо місто чистішим.